Приховані нещасні випадки на виробництві: байдужість чи злочин?
Професійні захворювання і травми на виробництві – прикрі явища і велике горе, бо призводять до непоправного – втрати здоров'я, а іноді життя працівника.
За статистичними даними кількість травм із року в рік зростає. До 15% нещасних випадків трапляються саме на виробництві. Аналіз причин показує, що більше половини нещасних випадків сталися через організаційні недоліки та похибки в роботі керівників підприємств, фахівців з охорони праці, адмінперсоналу. Решта відбулася через технічні причини: незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, засобів виробництва, транспортних засобів.
Але це тільки офіційна статистика! Не секрет, що іноді при виробничих травмах роботодавець приховує факт настання такого випадку. Мотивацією для такого вчинку здебільшого є: необізнаність із вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (найчастіше приватними підприємствами малого та середнього бізнесу); допущення до роботи працівників без оформлення трудового договору; невизнання постраждалими факту травмування на виробництві через страх втрати роботи; наявність організацій, які не хочуть псувати собі імідж, а відповідно, змушують підприємства, які їм підпорядковуються, приховувати нещасні випадки на виробництві. А є роботодавці, які просто бояться перевірок стану охорони праці. Бо якщо стається нещасний випадок, автоматично під час роботи комісії з розслідування нещасного випадку на підприємстві відбувається всебічна перевірка стану безпеки та умов праці.
Також серед роботодавців часто формується думка, що якщо стався нещасний випадок на виробництві – це тягне за собою глобальні фінансові затрати, але фактично на сьогоднішній день підприємство жодної матеріальної відповідальності перед потерпілим не несе, а всі витрати здійснює Фонд соціального страхування України.
Є випадки, коли нещасний випадок був прихований, розслідування не було проведено. Після травмування пройшов час, працівник вилікувався, роботодавець оплатив лікування, надав одноразову матеріальну допомогу за прихований нещасний випадок. Питання нібито й вирішилось за згодою та взаємним задоволенням сторін. Але є ситуації, коли травма дає про себе знати через деякий період. Тепер весь тягар лягає на потерпілого і все відбувається за його власні кошти. Звідси випливає сумний висновок: люди у такому разі абсолютно безправні і можуть розраховувати лише на співчуття оточуючих.
У випадках правильного оформлення виробничої травми працівник отримує від Фонду соціального страхування України соціальні послуги та виплати, які здійснюються у встановленому законодавством порядку. А саме: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомогу дитині; відшкодування вартості організації поховання померлого та пов'язаних із цим ритуальних послуг; лікування потерпілого у лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого; утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі; забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), залучення осіб з інвалідністю до участі у громадському житті тощо.
Хочеться нагадати, що кожний нещасний випадок на виробництві, випадок професійного захворювання підлягає розслідуванню. Для цього існує відповідна процедура, яка визначена встановленим порядком. З 01 липня 2019 року діє Порядок розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337. Вимоги цього Порядку поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які використовують найману працю, а також на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання або у фізичних осіб.
Порядком № 337 передбачено спрощення процедури оформлення документів, необхідних для встановлення факторів, що пов'язують нещасний випадок чи захворювання із професійною діяльністю, розширено коло випадків, які визнаються страховими.
Новий Порядок не зобов’язує власника у разі настання нещасного випадку на виробництві виплачувати підприємством матеріальну допомогу потерпілому чи членам його родини.
Підсумовуючи зазначене вище, хочеться порадити працівникам: не позбавляйте себе прав шляхом погодження на роботу без оформлення у встановленому порядку з роботодавцем трудових відносин; у разі травмування під час виконання своїх трудових обов'язків не йдіть назустріч та не приймайте пропозицій роботодавця показати виробничу травму, як побутову, або приховати факт настання нещасного випадку; не треба жити днем нинішнім, віддаючи перевагу тимчасовим вигодам.
Лише працівникам вирішувати, що є найголовнішим – жити сьогоденням або мати впевненість у завтрашньому дні, забезпечуючи своїм родинам добробут і спокій, отримувати певні соціальні гарантії.
Роботодавцям хочеться нагадати, що не всі наші громадяни вміють користуватися правами, закріпленими за ними у законодавчих і нормативно-правових актах, мають достатній рівень правової освіти. Тому подбайте про їх здоров'я та соціальний захист!
Могилів-Подільське відділення управління ВД Фонду соціального страхування України
у Вінницькій області.
